Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бичок
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бичо́к, чка́, м. 1) Ум. от бик. Бичок-третячок. Вол трехлеток. Чуб. III. 346. 2) Рыба: а) = Бабець. Вх. Пч. II. 19; б) Gobius. Браун. 27. 3) Печной боров? Хата в його з рундучком і піч не з бовдуром, а так, як у панів, з бичком. Г. Барв. 424. 4) Мера водки, равная ½ четверти. Радом. у. 5) Мера лучины: два кубических аршина. Радом. у. 6) = Сичик 2. 7) Род танца. Алв. 32.