Словник української мови (1937)/бистрянка

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бистрянка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бистря́нка, ки, ж. 1) Раст. Alburnus baldneri. Шейк. 2) Быстрая и глубокая речка. Ум. Бистряночка. Течуть річки бистряночки, що й не перескочу. Чуб. V. 577.