Словник української мови (1937)/бистриня
| ◀ бистрина | Словник української мови Б бистриня |
бистрити ▶ |
|
Бистрина́, ни́ и бистриня́, ні́, ж. Быстрина, быстрое, стремительное течение воды. Люблять прать на самій бистрині. К. (ЗОЮР. II. 205). Один з плотів, збившись з бистрини, трапив між каміння. Стор. II. 122.