Словник української мови (1937)/бинькати

by Борис Грінченко

◀ бинька

Словник української мови Борис Грінченко Б бинькати

биньо ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Би́нькати, каю, єш, гл. = Бинчати = Бзичати. Бинькала бчілка на цвіту. Гол. IV. 349.