Словник української мови (1937)/бех
◀ бефель | Словник української мови Б бех |
бехати ▶ |
|
Бех! меж. 1) Бух! (О падении.) 2) Бац! (О выстреле.) ЗОЮР. I. 284.
Бех, ха, м. 1) Раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. I. 116. 2) В заклинаниях употребл. как болезнь, родственная с бешихою. Богородице діво! прошу тебе вишептать і вимовить бех і бешиху. Чуб. I. 115.