Словник української мови (1937)/бережкий
| ◀ бережки | Словник української мови Б бережкий |
бережний ▶ |
|
Бережки́й, а́, е́. Осторожный, берегущийся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Миус. окр. Дика вутка бережка. Волч. у.
| ◀ бережки | Словник української мови Борис Грінченко Б бережкий |
бережний ▶ |
|
Словник української мови — Б
бережкий
Борис Грінченко
1937
Бережки́й, а́, е́. Осторожный, берегущийся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Миус. окр. Дика вутка бережка. Волч. у.