Словник української мови (1937)/берва

by Борис Грінченко

◀ бербівка

Словник української мови Борис Грінченко Б берва

бервення ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́рва, ви, ж. 1) Перекладина, мостик. Желех. 2) Ветка? Лежали берви бервінковії, благослови, боже, і ти, божая мати, деревце убирати. Гол. II. 99. (Свад. песня).