Словник української мови (1937)/бенькетувати

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бенькетувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бенкетува́ти, бенькетува́ти, ту́ю, єш, гл. Пировать, гулять. Де наші панують? Де панують, бенкетують? Шевч. Отак Еней жив у Дідони… пустився все бенкетувать. Котл. Ен. I. 25.