Словник української мови (1937)/белебенити

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
белебенити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Белебе́нити, ню, ниш, гл. Болтать, баять. Баби белебенять, що реп'яшки від зубів би то помагають. Черниг.