Словник української мови (1937)/бекати

by Борис Грінченко

◀ бекас

Словник української мови Борис Грінченко Б бекати

бекатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́кати, каю, єш, гл. 1) Кричать по-овечьи, по-козьи, блеять. Ціла отара овець та кіз, ягнят, козенят мекала та бекала. Левиц. I. 126. 2) О детях: реветь.