Словник української мови (1937)/безшабельний
◀ безчуття | Словник української мови Б безшабельний |
безшлюбний ▶ |
|
Безшабе́льний, а, е. Не имеющий сабли. Треба цим безшабельним гевалам збить трохи пихи. К. ЧР. 226.
◀ безчуття | Словник української мови Борис Грінченко Б безшабельний |
безшлюбний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безшабельний
Борис Грінченко
1937
Безшабе́льний, а, е. Не имеющий сабли. Треба цим безшабельним гевалам збить трохи пихи. К. ЧР. 226.