Словник української мови (1937)/безшабельний

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безшабельний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безшабе́льний, а, е. Не имеющий сабли. Треба цим безшабельним гевалам збить трохи пихи. К. ЧР. 226.