Словник української мови (1937)/безчасу

by Борис Грінченко

◀ безцінь

Словник української мови Борис Грінченко Б безчасу

безчеревий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безчасу́, нар. Преждевременно, несвоевременно. Безчасу вмерли діти. НВолын. у. Вона безчасу дитину привела. НВолын. у.