Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безцін
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́зцін, ну, м. = Безцінь. Чаще с пред.: за безцін. Желех. Хоть продаси часом для потреби і останній хлібець, до за безцін. О. 1852. IV. 105.