Словник української мови (1937)/безхмарний

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безхмарний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безхма́рний, а, е. Безоблачный. Блищать над ними небеса безхмарні. К. ХП. 95.