Словник української мови (1937)/безхлібний

by Борис Грінченко

◀ безхитрий

Словник української мови Борис Грінченко Б безхлібний

безхліб'я ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безхлі́бний, а, е. Бесхлебный. Серед степів безвідних і безхлібних. К. Іов. 63. Побило мене в полі три недолі: перва доля — безхлібна, друга доля — безвідна. АД. I. 111.