Словник української мови (1937)/безхатній

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безхатній
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безха́тній, я, є. Бездомный. Розлетілось по Вкраїні безхатнєє птаство, — затрусилось по будинках вельможнеє панство. К. Досв. 14.