Словник української мови (1937)/безупинно
| ◀ безупинний | Словник української мови Б безупинно |
безус ▶ |
|
Безупи́нно, нар. Безостановочно, беспрерывно.
| ◀ безупинний | Словник української мови Борис Грінченко Б безупинно |
безус ▶ |
|
Словник української мови — Б
безупинно
Борис Грінченко
1937
Безупи́нно, нар. Безостановочно, беспрерывно.