Словник української мови (1937)/безугавно

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безугавно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безуга́вно, нар. Безостановочно, без отдыха. Тут безугавно день і ніч вода біжить. Харьк.