Словник української мови (1937)/безтямний

by Борис Грінченко

◀ безтравний

Словник української мови Борис Грінченко Б безтямний

безтямність ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безтя́мний, а, е. 1) Бессмысленный. Желех. 2) Несообразительный, непонятливый.