Словник української мови (1937)/безсудний
◀ безсуддя | Словник української мови Б безсудний |
безсудниця ▶ |
|
Безсу́дний, а, е. Беззаконный. К. ЦН. 291. Поганого, безсудного, безбожного Ірода. Чуб. III. 384.
◀ безсуддя | Словник української мови Борис Грінченко Б безсудний |
безсудниця ▶ |
|
Словник української мови — Б
безсудний
Борис Грінченко
1937
Безсу́дний, а, е. Беззаконный. К. ЦН. 291. Поганого, безсудного, безбожного Ірода. Чуб. III. 384.