Словник української мови (1937)/безрік

by Борис Грінченко

◀ безрідник

Словник української мови Борис Грінченко Б безрік

безробітній ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́зрік, нар. Употребл. в выраж. набе́зрік — бессрочно, иронически: никогда. Відда́сть набе́зрік, т. е. никогда. Ном. № 10634. Хіба набезрік діждемо цього. Волын. г.