Словник української мови (1937)/безрозумний

by Борис Грінченко

◀ безрода

Словник української мови Борис Грінченко Б безрозумний

безротий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безро́зумний, а, е. Безумный, лишенный разума. П'яний і безрозумний. ЗОЮР. II. 297, 298. Вгамується безрозумне завзяття. К. ЦН. 206. І безро́зумна темно́та до Дніпра прожогом лине. К. МБ. III. 243.