Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безрогий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безро́гий, а, е. Безрогий. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156.