Словник української мови (1937)/безпутній
| ◀ безпупий | Словник української мови Б безпутній |
безпутство ▶ |
|
Безпу́тній, я, є. Беспутный, непорядочный. І так люди зовуть уже безпутньою.
| ◀ безпупий | Словник української мови Борис Грінченко Б безпутній |
безпутство ▶ |
|
Словник української мови — Б
безпутній
Борис Грінченко
1937
Безпу́тній, я, є. Беспутный, непорядочный. І так люди зовуть уже безпутньою.