Словник української мови (1937)/безпомочний
◀ безподобний | Словник української мови Б безпомочний |
безпосажна ▶ |
|
Безпомо́чний, а, е. Беспомощный. Се вдови бідні безпомочні. Котл. Ен. Ви ж нам безпомочним защита. Кв. Мати журиться, що сама безпомочна зостається дома. Мир. Пов. II. 43.