Словник української мови (1937)/безпереводно
| ◀ безпереводний | Словник української мови Б безпереводно |
безперемінно ▶ |
|
Безперево́дно, нар. Неистощимо, постоянно. У тій пущі безпереводно вовки є. Волч. у. См. Безвиводно.
| ◀ безпереводний | Словник української мови Борис Грінченко Б безпереводно |
безперемінно ▶ |
|
Словник української мови — Б
безпереводно
Борис Грінченко
1937
Безперево́дно, нар. Неистощимо, постоянно. У тій пущі безпереводно вовки є. Волч. у. См. Безвиводно.