Словник української мови (1937)/безодмовність
◀ безодмовний | Словник української мови Б безодмовність |
безодрадісний ▶ |
|
Безодмо́вність, ності, ж. Безответность. Усе хлопчик приймав мовчки. Здається, що тая безодмовність дражнила хазяїна ще більш. МВ. III. 80.