Словник української мови (1937)/безнемірно
| ◀ безнемірний | Словник української мови Б безнемірно |
безногий ▶ |
|
Безнемі́рно, нар. Безмерно. Він безнемірно пив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
| ◀ безнемірний | Словник української мови Борис Грінченко Б безнемірно |
безногий ▶ |
|
Словник української мови — Б
безнемірно
Борис Грінченко
1937
Безнемі́рно, нар. Безмерно. Він безнемірно пив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.