Словник української мови (1937)/безневинно
| ◀ безневинність | Словник української мови Б безневинно |
безнемірний ▶ |
|
Безневи́нно, нар. Невинно, без вины. Мир. ХРВ. 278. Близьких сусідів хліба й солі безневинно збавляв. АД. I. 187.
| ◀ безневинність | Словник української мови Борис Грінченко Б безневинно |
безнемірний ▶ |
|
Словник української мови — Б
безневинно
Борис Грінченко
1937
Безневи́нно, нар. Невинно, без вины. Мир. ХРВ. 278. Близьких сусідів хліба й солі безневинно збавляв. АД. I. 187.