Словник української мови (1937)/безмін
| ◀ безмежність | Словник української мови Б безмін |
безмір ▶ |
|
Бе́змін, на, м. Безмен. Безмін да терези. К. ЧР. 71. Ум. Безмінчик. Ув. Безмінище, безміня́ка.
| ◀ безмежність | Словник української мови Борис Грінченко Б безмін |
безмір ▶ |
|
Словник української мови — Б
безмін
Борис Грінченко
1937
Бе́змін, на, м. Безмен. Безмін да терези. К. ЧР. 71. Ум. Безмінчик. Ув. Безмінище, безміня́ка.