Словник української мови (1937)/беззаконник
| ◀ беззаконний | Словник української мови Б беззаконник |
беззаконно ▶ |
|
Беззако́нник, ка, м. Беззаконник, преступник. Зараз же бумагу посилає, щоб беззаконника такого то схопить. Гліб.
| ◀ беззаконний | Словник української мови Борис Грінченко Б беззаконник |
беззаконно ▶ |
|
Словник української мови — Б
беззаконник
Борис Грінченко
1937
Беззако́нник, ка, м. Беззаконник, преступник. Зараз же бумагу посилає, щоб беззаконника такого то схопить. Гліб.