Словник української мови (1937)/бездоганний
◀ бездіяльний | Словник української мови Б бездоганний |
бездоганність ▶ |
|
Бездога́нний, а, е. Безупречный. Желех.
◀ бездіяльний | Словник української мови Борис Грінченко Б бездоганний |
бездоганність ▶ |
|
Словник української мови — Б
бездоганний
Борис Грінченко
1937
Бездога́нний, а, е. Безупречный. Желех.