Словник української мови (1937)/безгрішний

by Борис Грінченко

◀ безгривий

Словник української мови Борис Грінченко Б безгрішний

безгрішшя ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безгрі́шний, а, е. 1) Безгрешный. Левиц. I. 540. 2) Не имеющий денег, безденежный. Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо. Лубен. у.