Словник української мови (1937)/безвість

by Борис Грінченко

◀ безвісті

Словник української мови Борис Грінченко Б безвість

безвітря ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́звість, ти, ж. 1) Неизвестность. 2) Неизвестные места, неведомые места. Смерте, смерте! іди на ліса, іди на безвість, іди на море. Чуб. III. 180. Забіг у безвісті. Фр. Пр. 37. Щезни, бідо, в безвісті. Фр. Пр. 51. Знай: пропаде безвістями вся журба. Млак. 55. Сила й воля, правда й сила в безвістях пропали. Млак. 121.