Словник української мови (1937)/безвільний
| ◀ безвілля | Словник української мови Б безвільний |
безвільно ▶ |
|
Безві́льний, а, е. Угнетенный, лишенный свободы.
| ◀ безвілля | Словник української мови Борис Грінченко Б безвільний |
безвільно ▶ |
|
Словник української мови — Б
безвільний
Борис Грінченко
1937
Безві́льний, а, е. Угнетенный, лишенный свободы.