Словник української мови (1937)/безбережний
◀ безберегий | Словник української мови Б безбережний |
безбеш ▶ |
|
Безбере́гий, безбере́жний, а, е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі. Левиц. I. 198.
◀ безберегий | Словник української мови Борис Грінченко Б безбережний |
безбеш ▶ |
|
Словник української мови — Б
безбережний
Борис Грінченко
1937
Безбере́гий, безбере́жний, а, е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі. Левиц. I. 198.