Словник української мови (1937)/бедринець
◀ бедрик | Словник української мови Б бедринець |
бедро ▶ |
|
Бедри́нець, нця, м. Раст.: а) Pimpinella Saxifraga. ЗЮЗО. I. 131. Вх. Пч. I. 12; б) Peucedanum Cervaria Cusson. ЗЮЗО. I. 131. Гнав пінную на курдимон, любисток, пижмо і бедринець. Мкр. Г. 69.