Словник української мови (1937)/бевкнути
| ◀ бевкати | Словник української мови Б бевкнути |
бевхати ▶ |
|
Бе́вкнути, ну, неш, гл. одн. в. от бевкати. Пійду, по його душенці бевкну хоч раз. Маркев. 56 Первий дзвін до сповіді бевкнув. Мнж. 105.
| ◀ бевкати | Словник української мови Борис Грінченко Б бевкнути |
бевхати ▶ |
|
Словник української мови — Б
бевкнути
Борис Грінченко
1937
Бе́вкнути, ну, неш, гл. одн. в. от бевкати. Пійду, по його душенці бевкну хоч раз. Маркев. 56 Первий дзвін до сповіді бевкнув. Мнж. 105.