Словник української мови (1937)/бгати

by Борис Грінченко

◀ бганка

Словник української мови Борис Грінченко Б бгати

бгатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бга́ти, бга́ю, єш, гл. 1) Складывать, свертывать, вить. Ой не бгай гніздечка при дорозі. Нп. 2) Втискивать, впихивать, комкать. Смирний, хоч у вухо бгай. Посл. То свитинку куплю за її гроші, то запаску, то те, то се, та все в скриню і бгаю. Г. Барв. 292. 3) Делать из теста пироги, коровай и пр. Да чи мені да воду брати, а чи мені коровай бгати. Лукаш. 98. Бгайте, коровай, молодиці! Мил. Св. 24. Бгати пироги. Г. Барв. 156. 4) — ковбки. Разбирать, сортировать срубленные стволы дерев. Шух. I. 180.