Словник української мови (1937)/бахусуватий
◀ бахурча | Словник української мови Б бахусуватий |
бацькати ▶ |
|
Бахусува́тий, а, е. Имеющий следы пьянства. На виразнім хоть і бахусуватім виду його зажевріла обида. К. Хп. 24.
◀ бахурча | Словник української мови Борис Грінченко Б бахусуватий |
бацькати ▶ |
|
Словник української мови — Б
бахусуватий
Борис Грінченко
1937
Бахусува́тий, а, е. Имеющий следы пьянства. На виразнім хоть і бахусуватім виду його зажевріла обида. К. Хп. 24.