Словник української мови (1937)/батіг
| ◀ батівня | Словник української мови Б батіг |
батіжок ▶ |
|
Баті́г, тога́, м. 1) Кнут, плеть. Хвисьнув батогом по конях сухих, як тріска. Левиц. Пов. 98. 2) Рычаг в ступе для толчения пшена, на который надавливают ногой. Черк. у. 3) Раст. Scorzonera rosea. Лв. 101. 4) Мн. Батоги́: а) стелющиеся стебли, усы у огурцов, дынь. Кавуни дуже далеко погнали батоги. Золотон. у.; б) раст. Chondrilla juncea L. ЗЮЗО. I. 116. 5) Петро́ві батоги́. Раст.: а) Cichorium Intybus L. Анн. 98. Мил. М. 38; б) Cichorium officinale. Мил. М. 93. Ум. Батіжок. Ув. Батожище.