Словник української мови
Борис Грінченко
Б
баркан
Київ: Соцеквидав України, 1937

Барка́н, на́, м. Досчатый забор, то же, что и паркан. Грин. II. 180. Золотий сад і золотим барканом обгорожений. Рудч. Ск. II. 94. З одного боку двора коло баркана росли рядом тополі. Левиц. Пов. 21. Ум. Барка́нчик. Ув. Баркани́ще.