Словник української мови (1937)/барвінець

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
барвінець
Київ: Соцеквидав України, 1937

Барвіне́ць, нця́, м. = Барвінок. Під кудерним деревцем, під зелененьким барвінцем. Нп. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. III. 301. Вінець-барвінець. Венок из барвінку. Грин. III. 524.