Словник української мови (1937)/барвінець
| ◀ барвін | Словник української мови Б барвінець |
барвінина ▶ |
|
Барвіне́ць, нця́, м. = Барвінок. Під кудерним деревцем, під зелененьким барвінцем. Нп. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. III. 301. Вінець-барвінець. Венок из барвінку. Грин. III. 524.