Словник української мови
Борис Грінченко
Б
барбосів
Київ: Соцеквидав України, 1937

Барбо́сів, сова, ве. Принадлежащий, свойственный барбосу. Ганна побачила через тин барбосову морду з роззявленим ротом, з вишкиреними зубами, з лютими очима. Левиц. I. 31.