Словник української мови (1937)/банька
| ◀ бануша | Словник української мови Б банька |
банькатий ▶ |
|
Ба́нька, ки, ж. 1) Ум. от баня 1. А на нашій церковці що за банька хороша! 2) Шар. Місяць має вид опуклий, себто як банька. Дещо. 3) Стеклянный шар для глажения (вместо утюга). См. Гало. 4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосуд. Киев. Банька на олій. Шух. I. 264, 270. 5) Пузырь водяной. Чоловік на світі, як банька на воді. Ном. № 8260. 6) Белок глаза. Константиногр. у. Хрусталик глаза (у вола). Рудч. Чп. 254. Мн. Баньки́. Выпученные глаза. Греб. 373. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Греб. Баньки вивалив, мов баран. О. 1861. XI. Кух. 34. Коли б мені не засліпило так тею горілкою баньок, то може б я і втрапив додому. Грин. II. 179.