Словник української мови (1937)/балище
◀ балик | Словник української мови Б балище |
балія ▶ |
|
Ба́лище, ща, с. Степной овраг, узкая и длинная долина. По тих степах, по горах Дніпрових, по балищах і лугах низових живе його слава од віку до віку. К. Досв. 4. Везуть у балище на водопійло. К. МБ. X. 17. См. Балка.