Словник української мови (1937)/баландіти

< Словник української мови (1937)

◀ баландати

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
баландіти

балахрестити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Баланді́ти, джу, диш, гл. Болтать, говорить пустяки. Желех.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/баландіти&oldid=563079