Словник української мови (1937)/балабошити
◀ балабончик | Словник української мови Б балабошити |
балабула ▶ |
|
Балабо́шити, шу, шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.