Словник української мови (1937)/балабон
◀ балаболька | Словник української мови Б балабон |
балабонити ▶ |
|
Балабо́н, на, м. Бубенчик, погремушка. Подольск. г. У нашої попаді балабони на заді; не багато — тільки п'ять, куди іде — брязкотять. Н. п. Ум. Балабончик. Г. Барв. 513.