Словник української мови (1937)/бакаляр

by Борис Грінченко

◀ бакаль

Словник української мови Борис Грінченко Б бакаляр

бакалярство ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бакаля́р, ра, м. 1) Ученик, школяр. Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами. Стор. I. 219. 2) Учитель детей. Шейк. 3) Дьячок. Чуб. I. 231.